ДОБРОВІЛЬНА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«ОЛЕКСАНДРІЙСЬКА ШКОЛА ТРАДИЦІЙНОГО

КОЗАЦЬКОГО БОЙОВОГО МИСТЕЦТВА «СПАС»

28000, Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Калініна, буд. № 63.

СТАРОДАВНІЙ КОЗАЦЬКИЙ СУПОЙСЬКИЙ ПЕРЕКАЗ

Родовий переказ, записаний у дослідника козацького бойового

Звичаю Спас-Гопаку Леоніда Петровича Безклубого (м. Одеса)

…Колись в сиву давнину народив Батько Коло з Матір’ю Дажземлею грозовою під час нічної грози люд вкраїнський Опалені Дерева та й дав їм землю з півночі на опівдень од моря до моря та з заходу на схід од Дунаю до Дніпра-Дону та й заповів їм не ходити за ту землю та не оддавати а щоб сильні були пов’язав Словом поки шанувати будете Мене з Матір’ю та Слово оте стосове будете неуборимі доки бринітиме отой Звичай в совісті душі вашій та дав брата свого Місяця на сторожу козацтву тому характерному щоб берегли землю ту денно і нощно а щоб вправні були та згуртовані то докинув вісім променів своїх козацьких на небо щоб у скруту поглядали на воза того та знали в чім сила їхня козацька й була од Батька сторожа чорна зненависть безмежна та завбачливість розуму од підступу межи товариства неправди проти Звичаю та до ворога лють а од Матері Землі грозової любов безмежна до люду Краю сім’ї своєї така червона аж багряна як сполох небесний… 

Інформаційно-аналітичний центр крайового козацького товариства

ОСНОВНІ НОРМИ ПРАДАВНЬОГО КОЗАЦЬКОГО ЗВИЧАЮ

У своїй діяльності Олександрійське громадське козацьке товариство, як і все Українське козацтво керується Козацьким Звичаєвим Чотирнадцятириком (Чотирнадцять раз речу), який є прадавніми нормами Козацького Звичаю.

У грудні 1992 року в місті Одесі отаманська Рада, а у липні 1994 року в місті Києві й VI-та позачергова Велика Рада Українського козацтва затвердили Звичаєвий Козацький Чотирнадцятирик як Звичай Українського козацтва.

… Козаки, козачинна - душа народу.

Одколись і дотепер спосіб самоорганізації та саморятування в лихоліття на старожитньому Звичаю козацького Слова. 

Згадаймо прадідівський наш Заповіт, його Чотирнадцятирик:

• По найбільш важливим питанням на вимогу козаків скликається загальна Рада (Коло).
• Постійна змінність старшини.
• Беззастережна дисципліна обраній старшині.
• Наказ Кола Отаману на рік чи на три.
• Контроль за старшиною Чорною Радою.
• Громада є власником усього, що знаходиться в межах її теріторії за виключенням того, що вона визнала приватною власністю.
• Всі власники.
• Якщо артільно володіємо чимось і великої потреби уживаємо, то рівнопаєво щоденним погодинним утвердженням та виробно-змінною управою (Отаманом).
• Вилучення нероб та пяниць з паєм чи за бажанням.
• Заборона найманної праці.
• Земля не продається. Підприємства не можуть бути іноземною власністю і сплачують частку в громадську скарбницю на відновлення землі.
• Діти мають пільги при вступі до козацьких офіцерських училищ (які опікуються козацтвом).
• Обовязкова наявність зброї в козацькій громаді.
• Служба Землі-Матері, а не уряду. Захист.
Все інше не козацтво, а підступ і шароварництво плюгавців.
То ж не створюємо своїх козацтв у сусідніх країнах з своїх співвітчизників. Не робімо їх ворогами тієї Матері-Землі.

Поведем у своїх краях за власний, а не чужий інтерес боротьбу! 

Інформаційно-аналітичний центр крайового козацького товариства

ПАМЯТИ ЛЕГЕНДАРНОГО ВОИНА - ХАРАКТЕРНИКА

ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ КОЗАЦЬКОГО ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА

Козацькі - гайдамацькі Звичаї та Традиції, що є в основі честі та гідності козака та самого гайдамацького буття.
1. І немає Бога, окрім Єдиного Бога уособленого в Трійці Отця, Сина і святого Духа.
2. Кожен є рівним серед рівних, не зважаючи на майно, владу чи які інші привілеї з-за меж лицарського Кола, є лише повага по віку.

3. Не лукав в Колі своєму. Будь чесним до самої смерті.
4. Не служи збройно, не воюй за гроші, майно, одяг чи їжу.
5. Оберігай сім’ю, майно, життя та здоров’я побратима свого.
6. Сам постраждай, а побратима виручай.
7. Не ганьби лицарської Слави пращурів.
8. Уникай пияцтва, лихварства, злодійства, брудної лайки, розпусти та всякого безчестя.
9. Християни - рідня твоя, Чесні - друзі твої, Праведні - батьки твої, скривджені - діти твої, оборонці народу твого - брати твої.
10. Не відступай від клятв своїх, бережи гідність свою та гідність Кола свого.
Це є Звичаєве Право, яке вище влади старшинської, отаманської, гетьманської.
Шляхетний Лицар гине тоді, коли діє в супереч честі і гідності своєї.

Інформаційно-аналітичний центр крайового козацького товариства

«СПАС» НА СУМЩИНІ

ПОЯСНЕННЯ ЗАПОВІДЕЙ КОЗАЦЬКОГО ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА

1. В основі є всі заповіді та настанови християнські, зазначені в Старому та Новому Завіті, як об’єктивний Закон, який не підлягає сумніву та ревізії. Наприклад: якщо сказано в скрижальних заповідях восьмим записом: «Не вкради» - то суворо дотримуйся: не кради, не обважуй, не обміряй та не шукай виправдань на зразок: «украв у багатого, який сам накрав», «взяв державне, бо держава нас обкрадає», чи «всі так чинять». Загалом цей перший пункт є основою основ.

2. Звичай «рівний серед рівних» стоїть на основі: «Перед Богом всі рівні». Є повага до старших за віком, послух старшині під час козацької служби. Але ніхто нікому не прислужує, не принижується і не поклоняється.
3. Не лукав і не бреши побратимам своїм ні при яких обставинах. Не суди свого побратима за плечі його, а кажи йому чим є не задоволений у вічі. Краще найстрашніша правда, ніж найсмачніша брехня. Якщо оступився, то правдиво зізнайся - слухатимуть, якщо лукавитимеш - відвернуться.
4. Уникай найманства збройного, не чини насилля за матеріальні статки, бо зневага до того, хто продався. На війні найманець – вбивця, а оборонець - воїн - лицар і герой.
5. Дбай за побратимів своїх, їх майно, честь їх дружин, здоров’я їх дітей та батьків. Ділися та допомагай в заробітках, відмовляй від дружби з недостойними, повідомляй щиро про небезпеку. Не заздри побратиму, а радій примноженню його статків і твої статки примножаться.
6. Не станеш за побратима свого і навіки покриєш себе ганьбою. Пам’ятай: «Блажен хто життя своє віддав за другів своїх». Це є основою сили, міці і честі твоєї та всього гайдамацтва.
7. Примножуй Славу пращурів наших, славних лицарів козаків, які полягли за Віру, Волю та свій нарід. Примножуй Славу вірною службою в товаристві та добрими справами. Не ганьби Слави пращурів чіпляючи на себе недержавні нагороди, звання і чини, всілякі візуальні цяцьки та бахвалячись собою. Не ганьби Слави пращурів пиятикою та перелюбом, стверджуючи, що козаки тим жили і промишляли. Не домислюй безчестя всякого нашим пращурам, які насправді були шляхетними лицарями-християнами і взірцем для всього Світу.
8. Всіляко уникай сам та утримуй побратимів своїх від пияцтва, перелюбу, лихварства, злодійства, брудної лайки, заздрощів, пересуду та всього того, що є безчестям. Живи так, щоб Господу не було гидко до тебе доторкнутись.
9. Став себе вище своїх емоцій, амбіцій та дрібних бажань. Будь завжди на стороні Істини та Справедливості. Правильно обери: з ким дружити, кого слухати, кого захищати, кому вірити.
10. Пам’ятай, що клятвопорушення - страшний гріх. Пам’ятай, що роки честі і звитяги можеш закреслити одним своїм свідомим ганебним вчинком. Пам’ятай, що хто відступився - є зрадником побратимів своїх, всієї козацької спільноти, всього народу українського.

Інформаційно-аналітичний центр крайового козацького товариства

«СПАС» НА СУМЩИНІ

ПРАДАВНЯ КОЗАЦЬКА ЛЕГЕНДА ПРО ЧОРНОГО ОСАВУЛА

Колись напало турецьке військо незлічене на Україну, то пала фортеця Ладижин спочатку, а турки рушили на Брацлав. Відходили до Брацлавської фортеці обози з біженцями і провіантом, а яничари вже на пяти наступали. Рушила на зусріч туркам осавульська сотня і зійшлась у січі на дуже вузькому проході понад рікою Буг.
Люто рубались, захищаючи відхід обозів до фортеці. Сила-силенна яничар навалилась, та вузька дорога між рікою та кручею дозволяла осавульській сотні відбивати навалу, аж поки з гуркотом грунт разом з яничарами та козаками не зсунувся в Буг, оголивши камінь, який нині зветься, як Пупів. З ляку відступили турки на ніч з страшного місця, а на камені залишився посічений помираючий Осавул. Згодом по темряві до фортеці пробирались з возами люди, почули стогін, вгледіли пораненого Осавула, та поспішаючи рятувати себе, і хвилину часу не згаяли, що б підібрати пораненого лицаря та доправити до фортеці. Отож до ранку стік кровію Осавул, а турки підійшли, та поховали Осавула з пошаною, та не по християнськи. З тих часів являеться Чорний Осавул до тих, хто свого ближнього в біді полишив, чи зрадив, чи не допоміг пораненому, та карає на горло: то на дно ріки чи става затягне, то вогню підкине, то під колеса авто пихне, а то і просто приходить вночі до сплячого і міцними, холодними руками душить, або серце стискає до скону. І не заспокоється Чорний Осавул до тих пір, поки серед українців не переведуться байдужі, боягузливі, продажні хохли.
15 років щолипня на Пуповову Камені Звичаєва Січ гайдамацько-стрілецька стає заради вишколу молодих лицарів, то добрішає на той час Чорний Осавул, Звичаєву Січ оберігає- охороняє , пісні біля ватри непоміченим слухає, лише в останню ніч Січі то шнурки на берцах кому змотає, то вхід в намет закидає, то томатом ніс сплячому
намастить, то ще яку розвагу необразливу скоїть. Тож як мовлено: Сам погибай, а братчика виручай, бо прийде Чорний Осавул до тебе і тоді начувайся!

Інформаційно-аналітичний центр крайового козацького товариства

СВІТЛІЙ ПАМ'ЯТІ ГЕРОЯ АТО ОЛЕКСАНДРА КОЗЕНКА (1989-2014)